(в авіаційній пригоді)

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

оказать

1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;

2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.

* * *

несов.; сов. - оказ`ать

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти

2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти

3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти

4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

1. n

1) шукання; пошуки; розшук

2) поет. розшукуваний предмет

3) іст. пошуки пригод (у романах)

4) дізнання

5) збирання пожертвувань (у церкві)

2. v

1) шукати, розшукувати

2) шукати дичину (про собак)

3) шукати їжу (про тварин)

4) збирати пожертвування (милостиню) (у католицьких церквах)

* * *

1) пошуки

2) пoeт. предмет пошуків

3) icт. пошуки пригод ( у лицарських романах)

4) заст. дізнання ( коронера)

5) збір пожертвувань

1) шукати, здійснювати пошуки; розшукувати

2) шукати дичину ( про собак); шукати їжу ( про тварин)

3) здійснювати збір пожертвувань ( у римсько-католицькій церкві)

1) авантюрист; пройдисвіт

2) шукач пригод

* * *

1) авантюрист; безпринципний ділок; аферист; пройдисвіт

2) шукач пригод

3) солдат-найманець

1) авантюристка

2) шукачка пригод

* * *

1) авантюристка; аферистка

2) шукачка пригод

шукач любовних пригод

* * *

1) любитель любовних пригод

2) автор любовної лірики

n (pl gentlemen)

1) джентльмен; добре вихована людина

2) іст. дворянин

3) чоловік, пан

4):

the Honourable G. — шановний пане (у зверненні до члена парламенту)

5) pl чоловіча убиральня

* * *

1) джентльмен; добре вихована людина; icт. багата людина; icт. дворянин

2) пан, джентльмен, чоловік, мужчина; джентльмен; pl при звертанні

3) pl чоловіча вбиральня

1) несміливий, незаповзятий

2) без ( небезпечних) пригод

1) ризикований; небезпечний

2) безстрашний; відважний; безрозсудно хоробрий; сміливий

3) заповзятливий; що шукає пригод (небезпек)

4) сміливий, неординарний (про задум тощо)

* * *

1) безстрашний, відважний; хоробрий; venturous hunter сміливий мисливець; який (що) шукає пригод або небезпек; заповзятливий

2) ризикований, небезпечний; venturous crossіng небезпечний перехід; зухвалий, сміливий; venturous opіnіons сміливі переконання; venturous scheme зухвалий задум

1) несміливий, непідприємливий

2) без (небезпечних) пригод

1) несміливий, незаповзятий

2) без ( небезпечних) пригод

сов. пригодиться) здаватися, здатися, придаватися, придатися на що и до чого, надаватися, надатися на що и до чого, годитися, згодитися, знадоблятися, знадобитися, способлятися, способитися, в пригоді ставати (стати), в знадобі бути. [Вчений з нього такий, що здався-б (или був-би надавсь) і на професора (Крим.) = годился бы и в профессора. Я тобі в великій пригоді стану = я тебе очень пригожусь]. Он на всё годится - він до всього придавсь. Годится, безл. (прилично) - годиться, гоже, личить, слід, подоба, випадає, впадає, пристало кому щось робити. [Не подоба дівці до козака та й виходити].

* * *

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

n; літ.

1. n

1) морська подорож; плавання; круїз

2) крейсерство

2. v

1) мор. крейсувати; плавати за певним маршрутом

2) здійснювати рейси (по суші і в повітрі)

3) подорожувати для задоволення

4) ав. літати з крейсерською швидкістю; здійснювати маршовий політ

* * *

1) морська подорож, плавання

2) крейсування

3) aв. крейсерський політ

4) лic. таксація

5) = cruise missile

1) подорожувати для задоволення; здійснювати круїз; здійснювати рейси ( на суші е у повітрі); мop. крейсувати, плавати за певним маршрутом

2) aв. літати з крейсерською швидкістю; здійснювати крейсерський політ

3) курсувати; об'їжджати який-небудь район; фланірувати; переходити з бара в бар ( у пошуках пригод)

4) лic. таксувати